ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ОДНОКОЛІЙНИХ ДІЛЯНОК

Анотація

Одноколійні дільниці залізниць, як правило, мають потрібну пропускну спроможність, що менша, а у деяких випадках значно менша за наявну. Однак існують одноколійні дільниці, де потрібна пропускна спроможність є практично рівною наявній. У цьому випадку виникає потреба в посиленні технічної оснащеності таких дільниць. При розробці та аналізі таких варіантів розрахунок наявної пропускної спроможності виконується аналітично, але при розробці графіка руху поїздів таку пропускну спроможність не завжди вдається реалізувати. Це виникає через вплив на пропускну спроможність обмежуючого перегону порядку пропуску поїздів по суміжних та несуміжних перегонах, кількості приймальновідправних колій на роздільних пунктах, тощо.

В статті розглянуто варіанти прокладки поїздів на обмежуючому перегоні при різних варіантах технічного оснащення суміжних перегонів – одноколійні та двоколійні. При цьому розглянуто парні непакетні та парні пакетні графіки руху поїздів. Встановлено, що різні варіанти прокладки поїздів впливають на величину періоду графіка руху поїздів і, як наслідок, на наявну пропускну спроможність одноколійної дільниці.

Проаналізовано причини впливу технології та порядку пропуску поїздів по інших перегонах одноколійної дільниці на величину періоду графіка руху поїздів на обмежуючому перегоні. Враховуючи індивідуальність характеристик одноколійних дільниць формалізувати вплив перегонів дільниці на її пропускну спроможність, досить проблематично.

Для визначення пропускної спроможності реальних, нових чи реконструйованих дільниць найбільш перспективним є побудова варіантних графіків руху поїздів для різних його видів, їх порівняння і вибір кращого. Це дає можливість виявити і врахувати вплив всіх перегонів дільниці на її пропускну спроможність. Таке рішення дозволяє також оцінити ефективність можливого збільшення пропускної спроможності дільниць при різних варіантах їх технічного посилення. Єдиним недоліком такого підходу до визначення пропускної здатності одноколійних дільниць є значна трудомісткість складання варіантних графіків руху поїздів