ПЕРВИННІ РИЗИКИ ЄДИНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Анотація

Мета. Метою дослідження є проведення систематичного аналізу причин та механізмів, що генерують первинні ризики для ЄТСУ та визначення можливих заходів протидії. Методи. Дослідження виконані на підставі аналізу наукових, аналітичних та нормативних джерел, присвячених оцінці стану транспортної інфраструктури України в умовах воєнних дій, з використанням методів системного аналізу, контент-аналізу даних міжнародних і національних звітів щодо пошкодження об’єктів ЄТСУ. Результати. Встановлено, що первинні ризики для ЄТСУ мають цілеспрямований характер і пов’язані з системним ураженням транспортних вузлів. Виявлено відсутність у чинній нормативній базі методики класифікації таких ризиків за типами фізичного впливу та рівнем загрози. Сформовано розширену типологію фізичних уражень для автомобільного, залізничного, морського, авіаційного та трубопровідного секторів, а також визначено зв’язки між військовими цілями атак і наслідками для інфраструктури. Узагальнення дозволило виокремити спільні системні вразливості ЄТСУ – енергетичну залежність, географічну концентрацію пошкоджень і критичність логістичних вузлів, що лягли в основу моделі оцінки ризиків і заходів їх мінімізації. Наукова новизна. Вперше здійснено комплексне дослідження спільних вразливостей ЄТСУ, які проявляються під час воєнних дій. Доведено, що ризики генеруються не лише прямими ударами по транспортних об’єктах, а й атаками на суміжні сектори, зокрема енергетичну інфраструктуру, що створює каскадний ефект паралічу електрифікованих ділянок залізниці. Обґрунтовано та емпірично підтверджено концепцію “вузлової вразливості” транспортної мережі України. Аналіз пошкоджень показав: стратегія агресора зосереджена на руйнуванні невеликої кількості критичних вузлів (мости, залізничні розв’язки, порти), що спричиняє непропорційно великі розриви у мережі та її системну деградацію. Введено в науковий обіг поняття “транспортних пустель” як довгострокового наслідку концентрованих атак, що веде до фізичної та соціально-економічної ізоляції регіонів. Практична значимість. Отримані результати можуть слугувати аналітичною основою для розроблення методики оцінювання та мінімізації первинних ризиків ЄТСУ, удосконалення державних програм захисту критичної інфраструктури, а також для підготовки практичних рекомендацій щодо планування інженерного укріплення транспортних вузлів і підвищення стійкості логістичних маршрутів у зоні бойових дій.