ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕРОБНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОЇ СТАНЦІЇ, ЩО ОСБЛУГОВУЄ ПІД’ЇЗНІ КОЛІЇ, З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДІВ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Анотація

Внаслідок військової агресії російської федерації умови функціонування залізничного транспорту України в теперішній час характеризуються значними коливаннями обсягів перевезень, зміною напрямків вантажопотоків, руйнуванням інфраструктури, перервами в русі поїздів, що поєднується з жорсткою конкуренцією з іншими видами транспорту, зокрема при організації міжнародних перевезень. Під’їзні колії є невід’ємною складовою транспортної системи, що забезпечують безперервність логістичних процесів та ефективну взаємодію між магістральним залізничним транспортом та підприємствами-виробниками, складськими комплексами та іншими вантажовласниками. Колії незагального користування виконують роль основних пунктів формування та погашення більшої частини вантажопотоків українських залізниць, а ефективність їх обслуговування суттєво впливає як на стабільність виробничих процесів підприємств, так і на показники роботи транспортної системи. Для досягнення високого рівня конкурентоспроможності перед українськими залізницями постає завдання не тільки забезпечення стабільних перевезень в умовах військової агресії, а й впровадження клієнтоорієнтованого підходу у взаємодії з вантажовласниками. Одним з аспектів такого транспортного сервісу є забезпечення достатньої переробної спроможності залізничних станцій, що обслуговують колії незагального користування. У цьому зв’язку, завдання визначення раціональних техніко-технологічних параметрів станцій примикання під’їзних колій є актуальним. Метою дослідження є встановлення залежності переробної спроможності станції примикання, що обслуговує під’їзні колії, від її технічних та технологічних параметрів. Методи дослідження. При виконанні досліджень використані методи математичної статистики та імітаційного моделювання. Результати. Аналіз результатів досліджень з проблеми підвищення ефективності взаємодії станції примикання і під’їзних колій показав, що основні розробки вчених спрямовані на поліпшення технологічного процесу. Разом з тим, в дослідженнях приділяється значно менше уваги належності рухомого складу різним власникам, що призводить до надлишку вагонів на мережі. Це викликає нестачу станційних колій для їх відстоювання, скорочення переробної спроможності залізничних станцій, а також збільшення штрафів за порушення договірних умов щодо перевезення вантажів. З метою визначення достатньої переробної спроможності станцій для розрахункових вагонопотоків було розроблено імітаційну модель, яка дозволяє моделювати взаємодію станції примикання і під’їзних колій при різних експлуатаційних умовах з урахуванням стохастичного підходу вагонів. В результаті виконання серії експериментів з моделлю встановлена залежність переробної спроможності залізничної станції від її техніко-технологічних параметрів. Наукова новизна полягає в подальшому розвитку методів оцінки переробної спроможності станції примикання, що обслуговує під’їзні колії, в залежності від її технічних та технологічних параметрів. Практична значимість полягає у використанні результатів дослідження для оцінки експлуатаційної надійності станції примикання, що обслуговує під’їзні колії, з у рахуванням стохастичного характеру надходження вагонів і особливостей виконання місцевої роботи.