АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.15802/tstt2025/325489Ключові слова:
сталий розвиток, транспортні підприємства, соціально-економічні аспекти, екологізація транспорту, інновації, транспортна інфраструктураАнотація
Мета. У сучасних умовах сталий розвиток підприємств транспорту має вирішальне значення для забезпечення економічного зростання, інтеграції України в європейський простір та підтримки соціальної стабільності. Сталий розвиток підприємств транспорту є ключовим чинником забезпечення конкурентоспроможності економіки, покращення якості життя населення та збереження екологічного балансу. Сучасний транспортний комплекс у умовах глобалізації значно ускладнюється через необхідність інтеграції соціальних, економічних та екологічних складових сталого розвитку. З урахуванням глобальних трендів екологічного транспорту, інтеграції логістичних рішень та застосування інновацій в дигіталізації, виникають глибокі питання щодо прискорення сталого розвитку. Основна мета дослідження – аналіз соціально-економічних аспектів забезпечення сталого розвитку транспортних підприємств та визначення механізмів інтеграції екологічних, економічних та соціальних складових у їх діяльність. Проте сучасна динаміка соціально-економічного розвитку, зростаючий попит на транспортні послуги, цифровізація та екологічні виклики формують певні нові умови функціонування галузі транспорту, що вимагають розробки ефективних стратегій сталого розвитку, що враховують соціальні, економічні та екологічні аспекти. Методи. У цьому дослідженні використано комплексний підхід, що включає аналіз нормативної бази, статистичні методи, графоаналітичне моделювання та системний аналіз взаємозалежності економічних і екологічних показників. Результати. Встановлено, що сучасний стан розвитку транспортних підприємств України характеризується низьким рівнем адаптації до основних принципів сталого розвитку. Багато транспортних підприємств стикаються з проблемами надто застарілої інфраструктури та високими витратами на утримання. Основними проблемами є нерівномірний розподіл інфраструктурних ресурсів, що обмежує можливості оптимального використання транспортного потенціалу, відсутність належного фінансування інноваційно-інвестиційних проєктів у сфері транспорту, недостатня екологізація діяльності підприємств транспорту, що призводить до негативного впливу на навколишнє середовище. Впровадження сучасних технологій відбувається несистематично та без врахування стратегічних цілей сталого розвитку. Запропоновано заходи для підвищення ефективності управління транспортними підприємствами, серед яких є розробка стимулюючих механізмів для впровадження інноваційних технологій, інтеграція екологічних стандартів у процес перевезень, створення умов для державно-приватного партнерства та залучення інвестицій у транспортну інфраструктуру. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані під час планування стратегій розвитку транспортних підприємств та модернізації їх діяльності відповідно до вимог сталого розвитку.
Посилання
Краснокутський Є. С. Методичний підхід до оцінки рівня управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Бізнес Інформ. 2024. № 1. С. 41-48.
Гриценко В. Суспільство в інформаційну епоху: реалії і перспективи розвитку. Вісн. нац. акад. наук України. 2006. №6. С. 28 – 32.
Шевченко В. С. Фактори успішної реалізації підвищення кваліфікації персоналу підприємств залізничного транспорту. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка» : науковий журнал. Острог : Вид-во НаУОА, грудень 2023. № 31(59). С. 48–54.
Верба В.А., Новікова І.В. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Проблеми науки. 2003. № 3 С. 22–31.
Новікова М., Величко В., Христич І., Троян В., Пруненко Д. Методичні основи управління якістю підприємств залізничного транспорту. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2024. 1(54), 485–498.
Рудяга І.М. Господарсько-правове забезпечення функціонування залізничного транспорту України в умовах реформування: монографія. Харків : Юрайт, 2017. 196 с.
Прокоп’єв Р. Правовий статус суб’єктів залізничного транспорту. Господарське право і процес. 4/2020. С. 105 – 109.
Кондратенко Н.О., Догадіна В.Ю., Троян В.І. Ресурсне забезпечення системи управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Економіка та суспільство. 2024. Випуск 59. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3469/3397 (дата звернення: 20.09. 2024).
Кірдіна О. Г., Ямпольська А. С. Управління ресурсним забезпеченням розвитку залізничного транспорту в умовах цифровізації. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2021. № 75. С. 15 – 25
Кондратенко Н.О. Теоретико-методологічні засади стратегії ресурсозбереження у регіональних економічних системах : дис. ...д-ра екон. наук : 08.00.05. Київ, 2011. 469 с.
Краснокутський Є. С. Організаційно-методичне забезпечення управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. «Інноваційні тенденції сьогодення в сфері природничих, гуманітарних та точних наук». : IV Міжнар. наук. конф., м. Дніпро, 12 квіт. 2024 р. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua (дата звернення: 11.10. 2024).
Репіч Т.А., Булеховець А.М. Cучасний стан розвитку транспортної інфраструктури Eкраїни. Молодий вчений. 2021. № 1 (89). С. 69 – 74.
Токмакова І.В. Сучасні аспекти формування ефективної системи управління на підприємствах залізничного транспорту. Вісник економіки транспорту і промисловості. Збір наук. праць Харків, УкрДАЗТ. 2013. № 42. с. 393-395.
Запорожець Г. В., Краснокутський Є. С. Методичний підхід до оцінки інвестиційної привабливості залізничної галузі України. «Підприємництво та бізнес-адміністрування у воєнний час: сучасні виклики, тренди та трансформації». : Матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., м. Харків, 1-28 лют. 2024 р., С. 35-39.
Василюк С. В. Забезпечення соціально-економічного розвитку персоналу підприємств залізничного транспорту України : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.00.04. Харків, 2011. 22 с.
Запорожець Г. В., Краснокутський Є. С. Напрями підвищення ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту України. Проблеми економіки. 2022. №4. C. 148–155.
Куштєва Л. Безпека пасажирських перевезень. Стандартизація, сертифікація, якість. 2009. № 2. С. 69-70
Криворучко О.М. Менеджмент якості на підприємствах автомобільного транспорту: теорія, методологія і практика: монографія. Харків : ХНАДУ, 2006. 404 с.
Дейнека О.Г., Бондаренко В.П. Менеджмент транспортного обслуговування України. Зб. наук. праць Української державної академії залізничного транспорту. Вип. 112. Харків. 2010. С.194.
Босняк М.Г. Пасажирські автомобільні перевезення. Київ : Вид. Дім «Слово», 2009. 272 с.
Ареф’єва О., Годун В. Стратегізація підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку транспортних послуг. Економіка та суспільство. 2024. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2943 (дата звернення: 25.12. 2024).
Стратегія АТ «Укрзалізниці» на 2019-2023 рр. URL: https://www.uz.gov.ua/files/file/about/documents/Стратегія-5-Typography%20(укр).pdf (дата звернення: 25.12.2024).
Kirichenko I.O. Quality management in road transport organizations. «Логістичне управління та безпека руху на транспорті». : Збірник наукових праць наук.-практ. конф., м. Київ, 1-2 груд. 2020 р. С.51 -55.
Kuzhavsky M. Strategy of innovative and investment development of railway transport enterprises. Black Sea Economic Studies. 2021. Vol. 72-1. С. 106-111.
Gschösser F., Cordes T., Lumetzberger D., Tautschnig A., Bergmeister K. Railway transport systems’ contribution to sustainable development. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 2020. №588. Р.1-8.
Величко О. М., Коломієць Л. В., Гордієнко Т. Б., Шевцов А. Г., Карпенко С. Р., Габер А. А. Групове експертне оцінювання та компетентність експертів. Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2015. 286 с.
Белов В., Чумаков В. Нова методика кількісної оцінки узгодженості думок експертів. Вісник Київського національного торгово-економічного університету. 2008. № 2. С.84-90.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
a. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
b. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на неексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському репозітарії або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
c. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському репозітарії або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивного обговорення, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Див. The The Effect of Open Access).