ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАГНІТОЛЕВІТАЦІЙНОГО ВИСОКОШВИДКІСНОГО ТРАНСПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.15802/tstt2025/325476Ключові слова:
лінійній синхронний двигун, фотоелектрична система, енергопостачання, магнітолевітаційний поїзд, транспорт, накопичувачАнотація
Мета. Метою дослідження є обґрунтування можливості енергозабезпечення магнітолевітаційного високошвидкісного наземного транспорту від розподіленої фотоелектричної системи. Модернізація структури системи енергозабезпечення лінійного тягового електродвигуна з урахуванням особливостей генерації, зберігання та розподілу енергії з застосуванням в ній фотоелектричних перетворювачів. Методика. В процесі досліджень використані методи аналізу і синтезу для вивчення матеріалу наукових публікацій щодо оцінки енергетичних можливостей розподіленої фотоелектричної енергосистеми, теорія електричної тяги для оцінки енергозатрат на магнітолевітаційний транспорт, методи теорії електричних машин, електротехніку та електроніку для модифікації структури та параметрів системи електропостачання лінійного тягового двигуна так і параметрів самого двигуна. Результати. Аналіз загальної інсоляції в різних регіонах України показав, що на протязі календарного року з урахуванням орієнтації в просторі і ККД сонячних фотоелектричних панелей можна орієнтуватись на середню цифру генерації у 50 кВт∙год/м2∙рік. Разом з тим встановлено, що для руху з усталеною швидкістю 500 км/год поїзд з електродинамічним підвісом, що складається з 10 вагонів загальною масою 400 т., витрачає не більше 123 Вт∙год/т∙км. Тобто, в указаних умовах забезпеченості сонячною енергією, електричної енергії, що генерується 1 м2 фотоелектричних панелей достатньо щоб приблизно 1 тис. разів транспортувати магнітолевітаційний поїзд вагою 400 т на відстань 1 м. В роботі окреслені структура та вимоги до системи електропостачання лінійного тягового електродвигуна з використанням сонячних фотоелектричних панелей. В рамках запропонованої структури енергопостачання лінійного тягового двигуна виключається необхідність в подачі значних об’ємів електричної енергії на значні відстані, що сприяє суттєвому зменшенню загальносистемних втрат, а сам тяговий лінійний електродвигун повинен мати коротку секцію статорної обмотки, довжина якої з урахуванням динамічної стійкості і енергоефективності коливається в межах 0,5…2 м. Наукова новизна. Отримані результати дозволяють підвести наукове підґрунтя для розвитку та удосконалення процесу енергозабезпечення магнітолевітаційного наземного транспорту. Практична значимість. Запропонована структура електропостачання лінійного тягового двигуна магнітолевітаційного транспорту від розподіленої фотоелектричної системи набуває нових властивостей серед яких її глибока інтегрованість в систему управління магнітолевітаційним транспортом, підвищена надійність та покращена електромагнітна сумісність її елементів, екологічність.
Посилання
th Framework Programme (2002-2006) | EUR-Lex. EUR-Lex – Access to European Union law – choose your language. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=legissum:i23012 (date of access: 21.01.2025).
Системи управління і енергозабезпечення магнітолевітаційного транспорту / В. О. Дзендзерський та ін. Київ : Наук. думка, 2014. 276 с.
Бочаров В. И., Салли И. В., Дзензерский В. А. Транспорт на сверхпроводящих магнитах. Ростов-на-Дону : Ростовс. университет, 1988. 152 с.
A Comprehensive Guide to Solar Energy Systems. Elsevier, 2018. URL: https://doi.org/10.1016/c2016-0-01527-9 (date of access: 21.01.2025).
Високошвидкісний магнітний транспорт з електродинамічною левітацією. / В. О. Дзензерський та ін.; ред. В. О. Дзензерський. Київ : Наук. думка, 2001. 479 с.
Maglev: Science Experiment or the Future of Transport? Practical Investigation of Future Perspectives and Limitations of Maglev Technologies in Comparison with Steel-Wheel-Rail. / M. Wenk et al. Germany: The International Maglev Board, 2018. 44 p.
Гришко В. Г., Фащевський А. В. Високошвидкісний наземний транспорт: Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів залізничного транспорту. Київ : ДЕТУТ, 2014. 43 с.
Мхітарян Н.М. Геліоенергетика. Системи, технології, використання. Київ : Наук. думка, 2002. 320 с.
-mode traction-levitation module of a promising magnetic-levitation transport system / S. Plaksin et al. Electromechanical and energy saving systems. 2022. Vol. 58, no. 2. P. 56–65. URL: https://doi.org/10.30929/2072-2052.2022.2.58.49-53.
Combined system of synchronized simultaneous control of magnetic plane movement and suspension / А. М. Мukhа et al. Science and transport progress. 2022. No. 1(97). P. 23–31. URL: https://doi.org/10.15802/stp2022/265332.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
a. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
b. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на неексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському репозітарії або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
c. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському репозітарії або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивного обговорення, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Див. The The Effect of Open Access).