АНАЛІЗ МЕТОДІВ РОЗРАХУНКУ ПАРКУ РУХОМОГО СКЛАДУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ГІРНИЧО-ВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Мета. Проведення аналізу розвитку методів розрахунку величини парків залізничного рухомого складу промислових підприємств (зокрема гірничо-видобувних комбінатів) у відповідності з заданими обсягами роботи, пошук проблематики існуючих методів розрахунку парку локомотиво-составів для обслуговування цих підприємств  з урахування місцевих умов роботи виробничої транспортної залізничної інфраструктури, а також визначення напрямків удосконалення методики відповідного розрахунку для вирішення задач, що сьогодні стоять перед промисловим залізничним транспортом України. Методика. Аналіз існуючих методів визначення парку рухомого складу для забезпечення та оптимізації внутрішніх транспортних потреб гірничо-видобувних комбінатів. Дослідження у цій роботі виконані на підставі обробки літературних джерел бібліотеки Українського державного університету науки та технологій, а також наукометричних баз Scopus та Google Schola. Результати. Виявлення недоліків в існуючих методах розрахунку парку рухомого складу залізничного транспорту гірничо-видобувних підприємств та визначення необхідності удосконалення методики розрахунку оптимальної чисельності локомотивів та вагонів, потрібних для обслуговування відповідних промислових комплексів з урахування їх місцевих умов роботи. Наукова новизна. На підставі аналізу методів розрахунку парку рухомого складу залізничного транспорту встановлено особливості притаманні прикладним задачам гірничо-видобувних підприємств, визначена необхідність удосконалення методології розрахунку необхідного парку рухомого складу на під’їзних коліях промислових підприємств з більш прогнозованою та точнішою оцінкою їх завантаження, а також виявлена доцільність розробки функціональної моделі залізничної інфраструктури промислового підприємства. Практична значимість. Вказана доцільність розвитку методів розрахунку парку рухомого складу залізничного транспорту гірничо-видобувних підприємств. Сформульовані задачі подальших  досліджень та обрані методи їх вирішення. Впровадження та практичне використання майбутніх результатів дослідження дозволить суттєво оптимізувати час та мінімізувати похибки при визначенні необхідної кількості парку рухомого складу. Розроблені відповідні методологічні алгоритми можуть бути впроваджені для практичного використання у проєктних організаціях та проєктно-конструкторських підрозділах промислових підприємств для мінімізації поточних витрат по обслуговування цих підприємств  з урахування місцевих умов роботи виробничої транспортної залізничної інфраструктури, так і для створення більш точнішої моделі транспортної інфраструктури для обслуговуванню процесу видобутку та переробки сировини за для оптимізації капітальних інвестицій нового об’єкту будівництва.